Методичні розробки

Вивчаємо фольклор 
5 клас

Тема уроку: Оксана Сенатович. Коротка розповідь про письменницю.

«Малий Віз». Чарівний сон Дмитрика. Образ допитливого хлопчика. Значення історії минулого для сучасності.

Мета уроку: дати уявлення про творчий доробок Оксани Сенатович.       Про пригодницький твір, пригадати відомості з історії України про Івана Сірка, запорозьких козаків, навчити учнів виразно і вдумливо читати твір.

Цілі уроку.

Учні повинні знати: окремі факти з життя Оксани Сенатович, зміст твору «Малий Віз»; відомості з історії України про Івана Сірка; значення понять літературна казка, художні засоби.

Учні повинні вміти: виразно читати твір, розповідати про Дмитрика і його фантастичну пригоду; характеризувати героя; визначити в казці поєднання минулого і сучасного; «оживити текст».

         Обладнання: портрет письменниці, текст казки «Малий Віз», репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа до турецького султана», дитячі ілюстрації до казки, проектор.

         Тип уроку: урок – дослідження.

         Міжпредметні зв’язки : з історією України, астрономією,     образотворчим мистецтвом, музикою.

Козацькому роду нема переводу.

Народне прислів’я .

Хто не знає свого минулого,

той не вартий майбутнього…

М.Рильський

Хід уроку

І. Організаційний момент( привітання, знайомство з гостями, з’ясування емоційної готовності учнів до уроку).

ІІ. Забезпечення мотиваційної готовності до уроку. Бесіда.

1.     Що таке казка?

2.     На які групи поділяються казки?

3.     Яка різниця між народною і літературною казкою?

Гра «Відгадай, хто автор»?

·        «Мудра дівчина»;

·        «Фарбований Лис»;

·        «Потерчата»;

·        «Казка про Правду і Крипвду»;

·        «Цар Плаксій і Лоскотон»;

·        «Близнята»;

·        «Запорожці».

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів(чути козацький марш, на екрані з’являється зображення Запорізької Січі)

1.Що відомо про Запорізьку Січ?

2. Розказати про традиції та уклад життя запорожців.

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

         Учитель. Ми з вами знов на території Запорізької Січі. І не просто так. Маємо велике завдання: на уроці літератури дізнатися про її кошового отамана – Івана Сірка. І допоможе нам Оксана Сенатович( на екрані з’являється портрет письменниці). До речі, Оксана Павлівна присутня у нас, і зможемо з нею поспілкуватися.

         Звучить ніжна мелодія, зображення Львова, Бережан.

         Учениця(в ролі письменниці). Приїхала я до вас зі славного міста Львова, а народилася на Тернопільщині, у містечку Бережани. Можливо, ви чули про славнозвісну Бережанську гімназію. Мої батьки були вчителями. Цілими днями вони клопоталися шкільними справами, тому змалечку привчали мене до самостійності. Найбільше мене приваблювала таїна навчання. Іноді батьки дозволяли мені побувати на уроках, звісно, за умови, що сидітиму тихо. До першого класу пішла в селі Литвинові, а середню школу закінчила в селі Завалові.

         Після закінчення школи продовжила н6авчання у Львівському політехнічному інституті. Деякий час працювала інженером. З часом зрозуміла: справжнє покликання – література. Ще в інституті я відвідувала літературну студію, якою керував Микола Петренко. Почала писати поетичні твори для дітей і дорослих. Перший свій вірш для дітей під назвою «Дорога» надрукувала у журналі «Барвінок» у 1969 році. Він обійшов усі збірки – читанки, перекладався різними мовами.

         Дитячі збірочки – поезії з’являлися з великим інтервалом у часі, тому що я не поспішала з публікаціями, обдумувала, виважувала кожне слово. Дивосвіт дитинства допомагав мені творити.

Виразне читання поезії Оксани Сенатович

Дітям – все найкраще

Подаруймо дітям

Песика живого,

Сонце те, що світить.

Просто з печі першу

Зірочку—тістечко,

Хай у роті хрупають

Промінці мигдальні.

Дітям—все найкраще.

Навіть хай насварить

Тато за провину,

За розбиту шибку

Навіть хай потяне

По задку рукою -

Рідний тато робить,

Робить це найкраще -

Право бути дітьми,

Ласку Батьківщини

І найкращу в світі

Материнську мову.

Дітям – все найкраще.

Для своїх синочків

мама є найкраща,

бо вони, я знаю,

кращої не хочуть.

Дітям – світ без воєн.

Якби кеди ноги мали

Два брати, два кеди вранці

Опинилися у ранці…

Починає правий мову:

-         Ми, нарешті, разом знову!

Лівий голосом тоненьким:

-         Добре з братиком рідненьким!

Як жилось тобі в шухляді?

Чи були сусіди раді?

Бо мене весь час з-під ліжка

Проганяла сіра мишка.

-         той господар наш, Іванко, -

Розкидайло хоч куди!

І тому ми, брате, разом

Зрідка лиш,

Вряди – годи…

Сором глянути на те,

Як він пошуки веде,

Злиться: - Кеди винуваті,

Бігають самі по хаті…

-         Якби ноги в нас були,

-         Ми б од нього утекли.

Два проліски

Одного дня напровесні

Зустрілися два проліски.

В одного ніжки босі,

А другий – в чобітках,

Веснянки мав на носі,

Рум’янці на щоках.

Той, в чоботях, шепоче:

-         Ти, братику, не змерз?

А босий мружить очі,

На холоді аж стерп.

Зустрілися два проліски,

Удвох вони крізь просіки

Побігли мимо сосен,

Берізок і дубів.

Один аж сапав носом,

А другий лиш тремтів.

Бігом біжать снігами

Два проліски малі,

Щоб швидше біля мами

Розквітнути в теплі.

         Учитель. І не тільки поезія є в доробку Оксани Сенатович. Сьогодні вона дарує нам казку «Малий Віз». А що таке Малий Віз?

         Астроном. Неозброєним оком на нічному небі можна побачити тисячі зір. Якщо придивитися уважно, то можна помітити, що одні яскравіші за інші. Групи яскравих зір, що утворюють певну композицію, легко пізнати. Їх називають сузір’ями. Є Водолій, Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця, Скорпіон, Терези. Сузір’я Малої Ведмедиці в народі ще називають Малий Віз, Пасіка. У сузір’ї цьому є найяскравіша зірка Полярна зоря. ( учні за комп’ютером створюють зображення сузір’я Малої Ведмедиці.

         Учитель. У нас є свій Малий Віз., тож помандрували в казку.

               Перша гра «Пан або пропав»

(щоб перевірити виразне читання, розуміння тексту).

o   Чекали кого завгодно…(с.170)

o   Дмитрик полетів, намацав ногою дно неба…(с.170)

o   Почав злазити з ліжка. Воно перехилилось…(с.171)

o   Десять, - Дмитрик притиснув…(с.172)

o   Я маю справу до Івана Сірка…(с.172)

o   А ні, то сяде він на…(с.173)

Друга гра «Чи є у тексті такі речення?»

§  Сей Семиліток – се душа народна, його сила.

§  Безліч літ уже минуло, вже давно в землі хлоп’я.

§  Козацька ракета вистрілила.

§  Я кажу, що за часів отамана Сірка були в козаків…

§  Гетьман тихою ходою виступив вперед, і козаки розступилися на обидва боки.

Учитель. Тільки що ми дізналися, що в нашій казці головний герой – Дмитрик.

Рольова гра «Я – Дмитрик».

     Історик розповідає про підводний човен козаків.

     Учитель. Хто ж такий Іван Сірко? (Демонстрація портрета Сірка).

     Історик. Відомості з життя кошового отамана.

              Іван Сірко народився на початку 17 ст. на Вінниччині. Він був дуже сміливим козаком. Його 15 разів обирали кошовим отаманом. Сірко провів шістдесят битв з турецькими і татарськими завойовниками і жодного разу не зазнав поразки. А ще він був непоганим на той час дипломатом: листувався з гетьманами України, московськими царями, польськими королями, правителями Туреччини і Криму.

     Іван Сірко – герой багатьох легенд і переказів.(Легенда «Заповідь Сірка»).

     Фольклорист. Фольклорна традиція пов’язує з ім’ям Івана Сірка написання легендарного листа турецькому султану.

     Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу турецького султана Мохамеда ІV підкоритись йому, запорожці на чолі з Сірком склали дотепного листа, у якому висміяли правителя, назвали його свинею, котом, злодіюкою.(Зачитує уривок з листа).

     Мистецтвознавець(Демонструється репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»). Відомий російський художник І.Рєпін уявив, як запорожці писали цей лист і намалював картину під назвою «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Перед нами її репродукція. Художник кілька разів звертався до постаті легендарного запорізького отамана. Він залишив два варіанти картини на той самий сюжет. Цей варіант зберігся в російському музеї Санкт-Петербурга. Він цікавий тим, що його персонажі списані з людей того часу. Для образу писаря позував український історик, дослідник козацтва Д.Яворницький. Для образу Сірка – генерал Драгомиров.

     Козацька пісня.

     Юні письменники знайомлять із власним продовженням казки О.Сенатович «Малий Віз».

V. Підсумок уроку. Роздуми над запитанням:

§  Для чого автор казки «Малий Віз» поєднала реальні факти із фантастикою?

§  Чим повчальна ця казка?

VІ. Заключний етап. Повідомлення домашнього завдання: написати листа до козаків.

                                                                                

Тема. Максим Рильський. «Дощ». Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови. Єдність людини і природи, зв'язок між станом людської душі та довкіллям

Мета:

·        ознайомити учнів із матеріалом про життя та творчість письменника,

·         допомогти усвідомити ідейно-художні особливості й красу поезії;

·        розвивати навички виразного читання ліричних творів, їхнього аналізу,

·        висловлення власних думок та вражень.

Очікувані результати:  

·        учні вміють розповідати про письменника,

·        знають зміст його поезії, аналізують її,

·        висловлюють власні думки щодо прочитаного,

·        розуміють красу художнього слова. 

Обладнання:

підручник, портрет М. Рильського, збірки його поезій, мультимедійний проектор, кольорові олівці, фломастери, папір.

Тип уроку: урок-композиція.

Хід уроку

1.Організаційний момент.

2. Мотивація навчальної діяльності.

Вправа «Палітра емоцій»

   

Із поданого переліку вражень, почуттів підкреслити одне-три слова, що відповідають вашому стану душі:

хвилювання, співчуття, легенький смуток, захоплення, спокій, замріяність, радість, журба, розчарування, щастя, світла печаль, умиротворення, натхнення, інше …

3. Оголошення теми й мети уроку

Метод «Споглядання». Учні прослуховують аудіозапис голосу Максима Рильського – поезія «Пісні». Спробуйте створити усний портрет людини, чий голос ви слухали.

Гра «Літературний пазл». Учні збирають літературний портрет Максима Рильського.  Відповіді учнів.

4.Вивчення нового матеріалу.

Ознайомлення з біографічними даними Максима Рильського.

Робота з підручником у групах.

1-ша група складає хронологічний диктант.

2-га група складає питання до аудіювання.

 3-тя група готує 2-3 питання для інтерв’ю з письменником (письменник-учень).

Відповіді учнів.  Взаємоперевірка.

Робота над поезією «Дощ».

Слово вчителя.

Дощ — таке явище природи, яке нікого не залишає байдужим. Для одних він — надокучлива перешкода прогулянкам та іграм або якійсь роботі на вулиці, для інших — благодатна, довгоочікувана небесна волога, на котру чекає кожна квіточка, травинка, деревце. Недаремно діти бігали під теплим літнім дощиком і співали:

Дощику, дощику, припусти
Та на бабині капусти…

Коли довго не було дощу й міг постраждати врожай, виходили в поле з хресним ходом і молебнями, просили в Бога життєдайної небесної води. Про дощ складено багато художніх творів, і з одним із них ми ознайомимося сьогодні на уроці.

Вправа «Музичне читання»

Учні переглядають відеоролик на поезію «Дощ» та вперше знайомляться з твором.

Творча робота

Гра «Доміно».Учні повинні встановити відповідність між малюнками та рядками вірша.

 

  

Вправа «Усне словесне малювання» за поезією М. Рильського «Дощ».

Учні за строфами вірша виписують художні засоби, деталі, які допоможуть відтворити цілісну картину дощу (Час доби – вечір, пора року – весна, наявні хмари, однак крізь них пробивається золоте проміння).

Кольоротерапія (за методикою А.І. Богосвятської). Учні обирають, із яким кольором у них асоціюється дощ із однойменної поезії М.Рильського.

Перегляд  відеоролика.

Мистецька хвилина. Діти малюють дощ

Вправа «Емоційна розрядка». Благодатний дощ приніс відповідні емоції літературному герою поезії. Учні повинні поділитися між собою власними емоціями через різноманітні засоби вираження – слово, міміку, жести, погляд, тощо.

5. Закріплення вивченого. Учні складають акровірш «Дощ».

Рефлексія.

Вправа «Задай собі питання»:

·        Які цікаві відомості із життя та творчості письменника мені найбільш запам’яталися?

·        Яким чином я аналізував(ла) поезію М.Рильського «Дощ»?

·        Чи висловлював(ла) я сьогодні власні думки з приводу прочитаного та почутого?

6. Підведення підсумків.

Учитель роздає дітям краплинки дощику-подяки.

7. Оголошення домашнього завдання:

Написати за вибором міні-казку «Подарунки дощу» або листа поетові-ювіляру Максиму Рильському.

Урок позакласного читання у 6 класі

Тема: Галина Пагутяк «Лялечка і Мацько». Дружба між тваринами та людьми

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Галини Пагутяк; проаналізувати її твір, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви, розвивати пам'ять, увагу, творче мислення, вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію; узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати етичні смаки школярів; виховувати почуття пошани до творчості Г.Пагутяк, позитивних рис характеру; прищеплювати любов і повагу до тварин.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет Г.Пагутяк, дидактичний матеріал (картки, інформативне гроно)

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1.         Чи є у вас вдома тварини? Як ви до них ставитесь?

2.         З якою дикою твариною ви хотіли б потоваришувати? Чому?

3.         А чи можна про тварин написати твір?

4.         Які твори ви читали про тварин?чи сподобались вони вам?

5.         Яке повчальне значення для вас мають твори художньої літератури7

6.         Як ви ставитесь до пригод? Які цікаві пригоди з тваринами траплялися з вами?

ІУ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Життєвий і творчий шлях Галини Пагутяк

ГАЛИНА ВАСИЛІВНА ПАГУТЯК

Народилася 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала у село Уріж.

Тато Галини Василівни — Василь Пагутяк, мама — Іванна Басараб. Наймолодша з трьох доньок в сім'ї.

Вважає себе нащадком молдовського господаря Дракули (Влад Цепеш або як ще його називає Галина Пагутяк Влад Басараб)

Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка (тепер - Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Член Національної спілки письменників України. Живе у Львові.

Авторка багатьох книг. Має публікації у часописах «Дзвін», «Сучасність», «Кур’єр Кривбасу», «Книжковий клуб плюс».
Живе у м.Львові.

23 травня 2008 році Галині Пагутяк отримала премію «Найкраща книжка 2007 р. за версією Auction.ua» (роман «Слуга з Добромиля») у рамках Київського книжкового форуму.

2. Робота над твором «Лялечка і Мацько» Г.Пагутяк

1.                     Прочитайте афоризми та поясніть їх значення.

У кого є кішка, той може не боятися самотності.

Собака – це не сенс життя, але завдяки їй, життя набуває особливого змісту.

2.                     Відгадайте загадки

Нехай вона - як є, крутійка, Від верхівки до хвоста. Шубка, руда голівка, Як кличуть її? (Лисиця)

Хвіст пухнатий, швидка вправність, Золотаво-рудий мех. Якщо голодно, крутійка Курей уважає краще всіх. (Лисиця)

Хитра крутійка, руда голівка, Хвіст пухнатий - врода! А кличуть неї... (Лисиця)

 Руда крутійка, Хитра так спритна, До нас у сарай потрапила, Курей перерахувала. (Лисиця)

Вище кішки ріст, Живе в норі, у лісі. Пухнатий рудий хвіст, Усе знаємо ми... (Лисові)

У кого із всіх звірів Хвіст пушистий і довгий? (У лисиці)

За деревами, кущами, Промайнуло начебто полум'я, Промайнуло, пробігло... Немає ні диму, ні пожежі. (Лисиця)

3. Виразне читання уривків  твору.

4. Визначення теми, ідеї, головної думки, жанру твору.

Тема: зображення життя хлопчика Олега та його дружби із лисом Мацьком, які потрапляли у цікаві ситуації і намагалися підтримати один одного.

Ідея: засудження брехні, підступності, зради;  уславлення чистих та дружніх стосунків між твариною та людиною;возвеличення поваги до тварин та схвалення ухвалення здатності людини до співчуття та милосердя.

Головна думка: Дружба – це найдорожче, що може бути у людини, а особливо, якщо це дружба між людиною та твариною.

Жанр: Повість-казка

Казка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажі, такі, як феї, гноми, велетні тощо.

5. Обговорення розділів твору за питаннями

І розділ

1. Якого кольору був костюм у мами? (білого)

2. Хто, за словами мами,  мав прийти з лісу  та забрати хлопця, якщо він не буде слухати бабусю?  (Вовк)

3. Чи був тато у Олега? (Ні, мама сама його виховувала)

4. Куди збиралася їхати мама Олега? (На море0

5. Як назвала сусідка хлопця? (Лялечка)

ІІ розділ

1. До кого навідувався Мацько у село? (До курей)

2. Улюблена справа лиса? (Малярство)

3. Як звали видатного лиса-співака, про якого мама розказувала лису? (Марчело)

4. Для чого Мацько хотів малювати? (Щоб прославити лисячий рід)

5. Хто був найвищим авторитетом для лиса? (Сорока)

6. Що подарувала Сорока Мацьку? (Окуляри з блакитними скельцями)

7. Чому Мацько не зміг піти до села вночі? (Йому здавалося, що він заблукає і не знайде дорогу до  села)

8. Що було зображено на першій картині Мацька? (Першу картину було намальовано за один день. На ній було зображено пень, з-за якого виглядала жахлива зубата потвора. Як пояснив сам лис, то був автопортрет)

9. Як відреагувала на малюнок сорока? («Фе, - сказала сорока, - це так примітивно!»)

ІІІ розділ

1.          З ким мама поїхала на море? (З дядею Володею)

2.           Кого лялечка побачив на кухні? (Діда, який снідав)

3.          Скільки років було Олегу? (5)

4.          Хто жив  у дитсадку Олега? (десять собак і п’ять котів )

5.          У яку гру бавилися хлопці на вулиці (Футбол)

6.          Що попросили хлопці принести Лялечку? (Машину з жовтим кузовом)

7.          Як звали хлопців?  (Старшого – Славком, меншого – Михаськом)

8.          Яку казку розказала бабуся Олегу? («Фарбований лис»)

ІУ розділ

1. Де жив Мацько? (У заповіднику у лісі)

2. На які теми Мацько малював? (Про лісове життя та цивілізації)

3. Яке явище природи Мацько ненавидів? (Дощ)

4. Як звали сестру лиса? (Мінка)

5. Який сюрприз зробив Мацько сестрі? (Намалював її у заячій шубці)

6. Які художники мешкали в лісі? (Борсук Джума, щурик Альцест)

7. Що малював Джума? (Малював лише баранячі стегенця й називав це криваве м'ясо натюрмортом)

8. Хто був прихильником творчості Альцеста? (Миші - лісові, польові, сільські)

9. Що захотів влаштувати Мацько у лісі для звірів? (Виставку картин)

10. Як звали друзів – кабанців сороки? (Лорд і Мілорд)

11. Як відреагувала сорока на виставку? (Була страшенно невдоволена його поведінкою)

12. Хто не повірив Сороці про погані наміри Мацька? (Стара одинока ворона)

13. Який запах був найулюбленішим  у Мацька? (Запах курей)

14. Що трапилося з картинами Мацька, коли він спав? (Миші кинулись на них)

У розділ

1.Що пообіцяла бабуся лялечці після обіду? (Пити на річку)

2. Що наснилося хлопцеві? (Море. Велике-велике. Він іде з мамою берегом, йому дуже хочеться пити, але ніде немає води. Морська вода солона і пити її не можна. Лялечка ніколи не куштував солоної води, а мам не дає йому зачерпнути. Він виривається. Море шумить)

3. Куди побіг після сну хлопчик і що побачив? (До Славка, який робив рогатку)

4. За що хотів відлупити дід Олега? (За погане слово)

5. З ким зустрівся очима Олег? (З лисом)

УІ розділ

1.          Як звали їжачка? (Грицько)

2.          Хто дав їжачку ім’я та за яких обставин? ()Одного разу він забрів у село, приваблений запахом молока та яблук, а там його спіймали діти. Нарекли Грицьком, цілу зиму протримали в коморі, але навесні йому вдалося втекти до лісу)

3.          Скільки мишей міг з’їсти їжак? (Дві, а якщо вони худі, то три. А коли я голодний, після зимового сну, то й чотири. А коли ще дітки є, то їм дещо ловив і приносив)

4.          Про що розмовляв Їжак з лисом? (Про виставку  Мацька)

5.          Що трапилося з сорокою? (Лис вкусив її)

УІІ розділ

1.          Як звали чоловіка Мінки? (Маркіян)

2.          За що сестра сварила лиса? (Він з’їв сороку)

3.          Про що розмовляв Мацько та чоловік Мінки? (Про закони лісу та суд)

4.          Про що розповіла сестра лисові на другий день? (Маркіян усе влаштував. Виявляється, Сорока померла  від серцевого нападу. Є свідчення лікаря)

5.          Який колір наймодніший за словами сестри? (Сірий)

6.          Кого побачив Мацько біля води? (Лісника, який ловив рибу)

7.          Що дав дід лису? (Рибу)

УІІІ

1.          Про що розповів Лялечка бабусі? (Про лиса)

2.          Про що задумався хлопчик після розмови з бабою і дідом? (  Нащо такому гарному лисові малювати себе фарбою для паркану)

ІХ розділ

1.          Де стояла хата лісника? (На узліссі)

2.          2. Кого у лісі зустрів лис? (Павука)

3.          3. Чому павук був незадоволений (Літак розкодував гербіциди)

4.          Чому лис хотів бути людиною? (Щоб його боялися)

5.          ким ще хотів стати лис? (Кущем)

ХХ розділ

1.          На кого чекав лялечка у саду? (На лиса)

2.          Як звали старшого брата Слави? (Роман)

3.          Що роман запропонував Олегу? (На ровері покататися)

4.          Куди поїхали хлопці? (До річки)

5.          Чому хотів навчити Роман Олега? (Ловити лиса)

6.          Який секрет знав Олег про Романа? (Той палив)

7.          Що побачили на підлозі дід. Баба та Олег? (Зелені сліди)

ХІ розділ

1.          Якого кольору був лис? (Зеленого)

2.          Що попросив лис у Лялечки? (Їжу)

3.          Що приніс Олег лису? (Хліб, масло, огірок)

4.          Де зібрався ночувати лис? (В стайні на горищі)

ХІІ розділ

1.          Що лис відчув,  зарившись у солому? (Щось волохате, то була кішка)

2.          Скільки курей мав віддати лис вовку? (30)

3.          Що приніс вранці Олег Мацьку? (Ацетон)

4.          Коли народився лис і скільки було йому років? (взимку, 4)

5.          Коли народився хлопчик? (Весною)

ХІУ розділ

1.          Про що розмовляв Мацько з Олегом? (І про ліс, і про дитячий садок, про міліціонерів, про море, про собак, про їжу, про маму)

2.          Якого кольору був лис? (Вогненно-рудий, з білою латкою на грудях і пухнастим хвостом з кінчиком, наче вмоченим в солодку сметанку)

3.          Хто ввечері прийшов до Мацька? (Їжак Гриць)

4.          Що намалював лис для хлопця? (Ліс)

5.          Про що говорив Їжачок Мацьку? (треба до лісу повертатися)

6.          Що снилося щоночі лису? (Ліс)

7.          Що мало відбутися у лісі за словами Їжачка? (Вовчик вирішив влаштувати Свято Лісу, на якому будуть різні змагання, карнавал, концерт  і конкур на кращу завісу для театру)

8.          Чи повернувся Мацько у ліс? (Так)

ХУ розділ

1.          Як відреагував Лялечка, коли не побачив Мацька? (Засмутився)

2.          Що подарував дід   Олегу? (Велосипед)

3.          за що дід з бабою сварили Олега? (Він поїхав далеко стежкою)

4.          Чиї голоси почув хлопець надворі? (Баби і діда)

5.          Що Олег шукав за хатою та не побачив? (Ровер)

ХУІ розділ

1.          Коли починалося свято? (Увечері)

2.          З чого починалося свято?(З офіційної промови вовка)

3.          Як відреагували звірі на картину Мацька? (Були у захваті)

4.          Чим закінчилося свято? (карнавалом)

ХУІІ розділ

1.          Де дівся ровер? (Дід переховав його)

2.          Хто прийшов у гости до  Олега? )Лісник_

3.          Про яку пригоду розповів лісник? (там є один лис. Найбільший  розбишака. Розкажу тобі, яка пригода зі мною трапилася. Пішов я рибки онукам вловити. Озерце є таке в лісі, там риба водиться. Стою на бережку. Закинув вудку. Чую – щось дзявкає. Обертаюся – лис. Той самий розбишака. Десь років 4 має. Сидить і так жалібно на мене дивиться. Дав я йому рибку. З’їв і не тікає. Дав йому ще. А він дивиться, ніби зараз щось скаже. Одне слово, мені аж мороз пішов поза плечима)

4.          Про що розказав Лялечка діду і бабі? (Про лиса Мацька)

ХУІІІ розділ

1.          Куди лис запросив Олега? (У ліс на карнавал)

2.          Про що розповів лис Олегу? (Про свою перемогу)

3.          Кого помітив лис серед танцюючих звірів? (Лисичку)

4.          Чому звірі втекли? (Бо дізналися, що Лялечка людина)

ХІХ розділ

1.Хто прибіг на допомогу Олегу? (Лис з лисицею)

2. Куди вирушив лис з Лялечкою? (Додому)

3. Кого побачив Олег, коли відкрив очі? (Бабусю)

4. Чи повірила бабуся в історію про лиса? (Ні)

У.Закріплення вивченого матеріалу

6. Скласти інформативне гроно Мацька

                                    

                                         Найчарівніший з лисів

Самозакоханий

Маляр

Культурний

Мацько                           Наївний

Довірливий

Творчій

Найгеніальніший

Сміливий

Найнезвичайніший

7. Скласти інформативне гроно Сороки

                               Розумна

                               Хитра

Сорока                   Образлива

Всезнаюча

Освічена

8. Літературна вікторина «Пізнай героя»

1.          Надто дорожив своїм елегантним золотистим убранням, а особливо пишним хвостом з білим кінчиком, ніби вмоченим у солодку сметанку. Лапки й нього були до колін темно-коричневі. (Мацько)

2.          Взимку мешкала в місті з усіма вигодами, а навесні й улітку вилітала на дачу до лісу. Була вельми освіченою особою, мала повно знайомих, а її дача розташовувалась якраз над норою нашого лиса. (Сорока)

3.          Одного разу він забрів у село, приваблений запахом молока та яблук, а там його спіймали діти. (Грицько )

4.          Лежав, як мертвий, поклавши голову на витягнені лапи, і хвіст його простягся, як кинута ганчірка.  (Лис)

5.          Цілісінькими днями дрімала на дубі, настовбурчивши сіре пір’я. Прожила на світі дуже багато років, ніхто не пам’ятав її молодою. (Стара Ворона)

6.          Той мав до біса очей, і від нього нічого не можна було втаїти. Ще й мав звичку віщати співрозмовнику липку павутину на вуха та хвіст. (Павук)

7.          Та й рано мені мишей ловити. Ще напрацююся за нещасну миску молока й грудку вчорашньої картоплі! (Кошеня)

УІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

УІІ. Домашнє завдання

Намалювати  ілюстрацію до твору «Лялечка і Мацько», скласти план твору, дібрати матеріал для характеристики образу Мацька.     

 (для учнів 8-11 класів)

                                                               Автор квесту

                                    Турчин Леся Петрівна,

учитель української мови і літератури

                                                  Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів

                                Самбірського району

                          Львівської області

Мета гри -  на практиці закріпити набуті знання про українського поета.

Завдання – узагальнити набуті знання про знання і творчість Т.Г.Шевченка; ознайомити із місцевим матеріалом, пов’язаним із творчістю поета.

У грі беруть учні 8-11 класів. Реєстрація команд на сайті (вказати назву команди, прізвища, вік учасників). У команді по 4-5 учнів.

Випереджувальне завдання: – розробити флаєри з віршованими рядками та

основними датами у житті Шевченка

– створити презентацію (до 5 хв.) «Шевченко моїми очима».

Місце проведення: школа – Народний дім – міська бібліотека – музей

Визвольних змагань – центр міста.

Завдання для команд стосується життя та творчості Кобзаря. За повну, правильну відповідь команди одержують паперовий квадратик із літерами. В кінцевому результаті має вийти вислів «Мій Кобзар».

Кожна команда отримує карту міста, в якій позначено стації (місця, де проходитиме гра).

Перемагає та команда, яка збере квадратики з літерами і складе зашифрований вислів.

Хід проведення

1 стація: Актовий зал школи

Представлення команд, захист міні-презентацій «Шевченко моїми очима».

2 стація: Шкільний коридор – «Шевченківський куточок»

Завдання: написати найбільше назв творів Шевченка.

3 стація: Шевченківська світлиця

Завдання: захист флаєрів.

4 стація: Шкільна бібліотека

Завдання: скласти розповідь про поета.

5 стація: Музей визвольних змагань

Завдання: Установити відповідність між пам’ятниками Т. Г. Шевченку та місцем їх знаходження: Львів, Самбір, Рудки, Градівка, Вощанці.

6 стація: Міська дитяча бібліотека

Завдання: літературний бліц-турнір:

1)    Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною (Моринці).

2)    Соціальний стан Тараса у дитячі роки (Кріпак).

3)    Професія батька (Стельмах).

4)    Здібність поета у дитинстві (Малювання).

5)    Ім’я художника і написаний ним портрет, який розіграли в лотарею, щоб визволити Т.Шевченка з кріпацтва (К. Брюлов, портрет В.Жуковського).

6)    Сума викупу Тараса з кріпацтва (2500 руб.).

7)    Рік і місто видання  «Кобзаря» (1840, Петербург).

8)    Катерина – це ім’я… (Старшої сестри).

9)    Заклад, у якому навчався Тарас Григорович після звільнення з кріпацтва (Академія мистецтв).

10)     Назвати псевдоніми Шевченка (Кобзар, Дармограй).

11)     Скільки років провів Тарас Шевченко на засланні? (10).

12)     Місце перепоховання Т.Шевченка (Канів, Чернеча гора)

       За кожну правильну відповідь 1 бал.

7 стація: Міська доросла бібліотека.

Завдання: Написати листа до Кобзаря.

8 стація: Народний дім

Захист дитячих ілюстрацій до творчості Т.Шевченка

9 стація: Краща декламація віршів Т.Г.Шевченка біль пам’ятника поету

З кожної команди один учасник декламує вірш Шевченка, вибраний на власний розсуд. Перемогу у конкурсі отримає та команда, чий декламатор набере найбільшу кількість балів.

       Підбиття підсумків, нагородження учасників, покладання квітів до пам’ятника.

Склад журі: Любов Проць – поет Самбірщини;

Ігор Пукач – місцевий художник;

О. Самарук – голова Самбірського товариства «Просвіта»;

С. Ференц – секретар міської ради;

І. Спринь – молодіжна організація «Пласт»;

М. Качинська – вчитель музичної школи;

О. Фещин – голова Товариства «Просвіта».

Тема. Іван Малкович. «Із янголом на плечі». Оптимістичний пафос, віра в перемогу добра.

Мета. Ознайомити школярів з Іваном Малковичем ― видатним митцем слова, поглиблювати навички аналізу ліричного твору, розвивати навички виразного усвідомленого читання віршів, висловлення власних роздумів, навіяних прочитаним; виховувати почуття поваги та любові до творчості Івана Малковича.

Обладнання. Мультимедійний проектор, слайди, текст, портрет І. Малковича, міні – виставка поетичних збірок митця.

Хід уроку

І.Мотивація навчальної діяльності.

1.Психологічний тренінг.

v     Слайд №4

2.Актуалізація суб'єктного досвіду.

«Незакінчене речення»:  «Читаючи поезію, я…»

ІІ. Оголошення теми  та мети уроку.

v Слайд №1,2

                  

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.     Перегляд відеоінтерв’ю «Хто такий Іван Малкович?»(підготували студенти Черкаського національного університету ім..Б.Хмельницького).

2.     «Мікрофон».

-         А що ви б сказали про цю людину ?(Відповіді учнів).

3.     Заслуховування учнівських повідомлень про Івана Малковича, світ його захоплень. (Випереджувальні завдання).

Слайд №6

4.     Створення психологічного портрета поета (на основі повідомлень та матеріалу підручника).

v    Слайд №26

©  «Гронування»: Іван Малкович як особистість ― це...        (поет, видавець, знавець музики, громадянин, перекладач).

5.      Слово вчителя.

       Про письменника ми довідуємося не лише з біографічних матеріалів, а й із його  творів.

       Визнання прийшло до Івана Малковича у дев’ятнадцятирічному віці. Його було

 названо кращим поетом на семінарі молодих українських авторів. 1986 року

І. Малковича прийнято до Спілки письменників України, де тоді він був

наймолодшим. Його збірки ― «Білий камінь», «Ключ», «Із янголом на плечі».

6.     Учнівське дослідження «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га».

7.     Притча.

v    Слайд №34

   До чоловіка звернувся янгол:

- Хочеш, я покажу тобі твоє життя?

- Хочу,- відповів чоловік.

   Янгол підняв його над землею и чоловік побачив своє життя і дві пари слідів від ніг, які йшли поряд.

- Хто це поряд зі мною?

- Це я,- відповів янгол, - я супроводжую тебе все твоє життя.

- А чому інколи залишається тільки одна пара слідів?

- А це найтяжчі періоди в твоєму житті,- відповів янгол.

- І ти покидав мене в найтяжчі хвилини? Як ти міг?- схвильовано запитав чоловік. Ні,  це я ніс тебе на руках,- відповів янгол.

   У кожного із нас свій янгол, і те,що він для кожного з нас означає, ми спробуємо виразити за допомогою асоціативного куща.

5.Асоціативний кущ.

v    Слайд №35

(Оберег, захисник,   

                                                                                                                 охоронець, 

                                                                                                                 порадник, друг…)

8.      Робота із змістом поезії «Із янголом на плечі»

1)  Виразне читання вірша. Перегляд відео фрагмента.

2)  З'ясування емоційного враження учнів від твору («Що ви відчули, слухаючи поезію?»)

3)  Визначення теми і основної думки вірша.

«Незакінчене речення»:

«Думаю, що поезія про... Нею Іван Малкович хотів сказати...».

Тема вірша: зображення ліричного героя, якого янгол на плечі намагається уберегти від зла, жорстокості.

Основна думка: кожна людина повинна втримати свого янгола – охоронця на плечі.

v    Слайд № 39

4)      «Повільне читання» вірша.

Учні під керівництвом учителя вчаться знаходити у творі приховані запитання, ставити власні і, відповідаючи на них, складати зв’язну розповідь – аналіз.

Краєм світу, уночі,

при господній при свічі

хтось бреде собі самотньо

із янголом на плечі.

1.  Самотній подорожній бреде краєм світу, уночі.

―  Як ви розумієте цей рядок?  (Це шляхи життя без мети, навпомацки)

2.  Путь подорожнього освітлює Господня свіча.

―  З якою метою?

Йде в ніде, в невороття,

йде лелійно, як дитя,

і жене його у спину

сірий маятник життя,

щоб не вештав уночі

при Господній при свічі,

щоб по світі не тинявся

із янголом на плечі. 

―  Яким є життя ліричного героя? (Сірим і одноманітним, бо без мети. Хоча він намагається змінитися).

Віє вітер вировий,

виє Ірод моровий,

маятник все дужче бухка,

стогне янгол ледь живий.

―  Які перешкоди постають на шляху героя?

―  З якою метою автор використав біблійний образ Ірода? (Ірод ― символ зла).

―  Що вбиває янгола?

А він йде і йде, хоча

вже не дихає  свіча.

лиш вуста дрижать гарячі:

янголе, не впадь з плеча.

―  Що допомагає подорожньому продовжувати пошук свого шляху в житті, не зупинятися перед перешкодами? (Янгол ще залишається на його плечі, отже, ліричний герой не розгубив свої позитивні якості: порядність, чесність, справедливість, які скеровують його шлях).

5.      Визначення художніх засобів поезії.  Робота в групах. 

Порівняння:  «йде лелійно, як дитя».

Епітети:  «вуста гарячі», «вітер вировий», «сірий маятник життя», «Ірод мировий».

Метафори:  «виє Ірод», «маятник бухка», «вуста дрижать», «не дихає свіча».

Образ – символ:  янгол.

v    Слайд №45

 8.Аудіозапис.

   Цей вірш дав назву однойменній збірці Малковича «З янголом на плечі». Вона була видана в 1997 році. А відома співачка Марія Бурмака написала до вірша музику – і народилася пісня. Пропоную її вам зараз послухати.

v Слайд №46

9.Усне словесне малювання.

v     Слайд №47

10. Повідомлення про «джерело щастя №1» Євгенію Гапчинську.

v    Слайд №48

11. Мікрофон. Про що ви б спитали свого янгола?

v Слайд №49

12. «Джерело щастя». Учні висловлюють власні думки про джерело щастя.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

 1.  Мабуть, Іван Малкович, коли писав цей твір, мав на увазі і власну творчість, яка теж неможлива без янгола на плечі, без духовного оберегу. Це дуже важливо для всебічно розвиненої людини. Давайте  такій  людині присвятимо сенкан.

Сенкан.

v    Слайд №51

2. Рефлексія.

v Слайд №52

V. Домашнє завдання.

     Обов’язкове.

      Опрацювати матеріал підручника про Івана Малковича )»читання з позначками»). Вивчити поезію «Із янголом на плечі» напам'ять. Підготувати виразне читання поезій «Напучування сільського вчителя», «Музика, що пішла».

     За бажанням.

1.    Оформити на окремих картках висловлювання видатних людей про слово, в якому живе музика, як епіграф до наступного уроку.

2.     Яким ви бачите власного янгола? Зобразіть його на малюнку.

16.Заключне слово вчителя.

 Останні слова поезії «Янголе, не впадь з плеча» звучать як заклинання. Справді, якщо янгол впаде з плеча, хто порятує подорожнього? Хто дасть сили рухатися далі? Тож і ви в скрутні хвилини повторюйте іноді собі: «Янголе, не впадь з плеча». І у вас

усе буде добре.

v    Слайд №54