Організація навчання української мови та літератури у школі

 Концепція нової української школи
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html

Посібник "Нова українська школа: порадник для вчителя"

https://base.kristti.com.ua/?p=5904

Видавець: Інститут педагогіки НАПН України, ВФ "Крок за кроком", Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти", Міністерство освіти і науки України, Портал "Нова українська школа"

Категорії: Інклюзивне навчання, Бібліотечна справа, Вища освіта, Засоби навчання, Наукове і методичне забезпечення освіти, Післядипломна освіта, Початкова освіта, Психологічна служба та соціально-педагогічний патронат, Управління закладом освіти

Навчальний рік: 2017/2018 н.р., 2018/2019 н.р.

Пiлотування проекту нового ДСПЗО
Завантажити файли:

    

Титульна сторiнка. Змiст

Роздiл 1. Огляд Концепції Нової української школи

Роздiл 2. Путівник по Стардарту початкової освіти

Роздiл 3. Особливості розвитку дітей 6–7-річного віку

Роздiл 4. Особливості організації освітнього середовища: середовище, що належить дітям

Роздiл 5. Інтеграція: тематичний і діяльнісний підходи

Роздiл 6. Тематичне навчання: планування тематичного навчання

Роздiл 7. Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів

Роздiл 8. Співпраця з батьками

Роздiл 9. Святкування багатоманітності. Соціальна інклюзія

Портал "Нова українська школа"

Проект створено ГО "Смарт Освіта" у партнерстві з Міністерством освіти і науки України для комунікації реформи "Нова Українська Школа".

http://nus.org.ua/

 

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 09.08.2017 р. № 1/9-436

Методичні рекомендації щодо викладання української літератури у 2017/2018 навчальному році

У 2017-2018 навчальному році вивчення української літератури в 5-9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами,   затвердженими наказом  МОН України
від 07.06.2017 №804 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html );

 у 10-11 класах – за навчальними програмами, затвердженими  наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021, крім академічного рівня та рівня стандарту, затверджені наказом  МОН  від  14.07.2016 № 826. Програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html.

Звертаємо увагу, що в 2017 році програму з української літератури для 5-9 класів модернізовано згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим в 2011 році,  та з метою наскрізного впровадження механізму реалізації завдань компетентнісного підходу в навчанні української літератури в контексті положень «Нової української школи».

У зв’язку з цим розроблено новий формат пояснювальної записки до програми, де визначено роль української літератури у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток» (НЛ–1), «Громадянська відповідальність» (НЛ–2), «Здоров'я і безпека» (НЛ–3), «Підприємливість та фінансова грамотність» (НЛ–4), які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються в процесі навчання й виховання; спрогнозовано портрет випускника основної школи.

Унесено зміни до структури програми,  де рубрика «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» містить перелік умінь, навичок, ціннісних ставлень, які передбачено сформувати в результаті вивчення теми, і коло необхідних для цього знань.

Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів,  що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того,  для осучаснення змістового компоненту, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційні рубрики «Мистецький контекст» (МК), «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ).

 У рубриці «Мистецький контекст» (МК)  подано зразки різних видів мистецтв (образотворче, музичне, скульптура тощо), з якими вчитель-словесник, на власний розсуд, може ознайомити учнів.

 У рубриці «Сучасна українська дитяча й підліткова література» (СЛ) запропоновано сучасні твори, які ідейно та тематично пов’язані із запропонованими для текстуального вивчення. Учитель може використати їх задля зацікавлення учнів сучасним літературним процесом, проведення паралелей між класичним і сучасним творами (за рахунок  резервних годин; на уроках позакласного читання; літератури рідного краю тощо).

 Вивчення  української літератури  також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків - МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, іноземні мови, образотворче мистецтво, музика, природознавство, географія, естетика, етика тощо).

Крім того, здійснено частковий перерозподіл кількості годин на вивчення творів (зі збереженням структурних тематичних блоків чинної програми):

Клас	Назва теми	Додано годин	Вилу-чено годин	Рекомен- довано годин
5	Народні казки		2	4
5	Із народної мудрості. Загадки. Прислів’я та приказки		2	2
5	Василь Симоненко	1		3
5	Леонід Глібов	1		2
5	Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»	1		4
5	Євген Гуцало	1		2
6	Ярослав Стельмах	1		3
6	Леся Воронина	1		4
7	Михайло Стельмах		1	5
7	Богдан Лепкий	1		2
7	Любов Пономаренко	1		2
7	Олег Ольжич. Олена Теліга		2	2
8	Іван Карпенко-Карий		1	4
8	Юрій Винничук. «Місце для дракона»	1		4
9	Українська література доби Ренесансу і доби Бароко. Григорій Сковорода	1		4
9	Григорій Квітка-Основ’яненко	1		3
9	Література українського романтизму		1	1
9	Тарас Шевченко. «Доля», «Росли укупочці, зросли…».	1		2
9	Марко Вовчок	1		3

 У  змісті програми запропоновано альтернативу під час вивчення тем, внесено корективи, що дозволило осучаснити корпус програмових текстів новими авторами:

Клас	Назва теми	Додано	Вилу-чено	Зміни
5	Легенди			Подано 5 на вибір учителя
5	Народні казки	«Яйце-райце»		Казки однієї тематичної групи подано на вибір: «Про правду і кривду» або «Мудра дівчина»; «Ох» або «Летючий корабель»
5	Літописні оповіді			Три твори на вибір учителя
5	Із народної мудрості			Вилучено вивчення напам’ять загадок, прислів’їв, приказок
5	Олександр Олесь			Твори із книги «Княжа Україна» подано 2  на вибір
5	Тарас Шевченко			Ознайомлення з дитячими роками Т.Шевченка на основі творів на вибір: Степан Васильченко. «В бур’янах» або Оксана Іваненко. «Тарасові шляхи» (оглядово)
5	П.Тичина, М. Рильський			Поняття «ліричний герой» логічно перенесено в уроки вивчення творчості П.Тичини
6	Тарас Шевченко			Уточнено назву  «Думка» («Тече вода в синє море»)
6	Леонід Глібов			Вилучено вивчення байки «Щука» напам’ять.
6	Павло Глазовий	«Кух-лик»		«Найважча роль», «Заморські гості», «Кухлик», «Похвала» – 2-3 – на розсуд учителя
7	Із пісенних скарбів			2 пісні – на розсуд учителя.
7	Марина Павленко			Запропоновано альтернативу для текстуального вивчення: Марина Павленко. «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» або Степан Процюк. «Аргонавти»
7	Олег Ольжич. Олена Теліга		О.Те-ліга «Пломі-нний день»	Запропоновано вивчення поезій на вибір: Олег Ольжич, Олена Теліга – по 1 твору   Вилучено вивчення поезії напам’ять
7	Пісенна творчість українських поетів		«Вчи-телька»	А. Малишко «Пісня про рушник», «Стежина» або В. Івасюк «Червона рута», «Балада про мальви», «Я піду в далекі гори», «Водограй»
8	Усна народна творчість			Українські  історичні пісні 1-2 з кожної тематичної групи – на вибір учителя
8	Тарас Шевченко			Замість вивчення поезії «Мені однаково» запропоновано  1 поезію для вивчення напам’ять – на вибір
9	Родинно-побутові пісні	Жартів-лива пісня «Ой під вишнею, під череш-нею»		Родинно-побутові пісні «Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько» (2 на вибір) + жартівлива
9	Українська середньовічна література ХІ–ХV ст.			Розвиток писемності після хрещення Русі-України (988 р.). Найдавніші рукописні книги Русі-України (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава) (оглядово).
9	Пам’ятки оригінальної літератури княжої Русі-України			Літописи як історико-художні твори. «Повість минулих літ». «Поученіє Володимира Мономаха», Києво-Печерський патерик (оглядово).
9	Українська література доби Ренесансу і доби Бароко			Видатні діячі української культури (оглядово)
9	Література  українського романтизму			Література українського романтизму (оглядово)
9	Література  українського романтизму			Вилучено байкарську творчість поетів-романтиків; для текстуального вивчення:  Петро Гулак-Артемовський. балада «Рибалка»; Євген Гребінка. Вірш «Човен».
9	Михайло Старицький			Вилучено
9	Іван Нечуй- Левицький. «Кайдашева сім’я»			Вилучено

 Також оновлено список додаткової літератури для читання.

 Унормовано (відповідно до специфіки тем та вікових особливостей учнів) перелік понять із теорії літератури: 5 клас: повість-казка (повторення), загадки, прислів’я та приказки (повторення), оповідання, ліричний герой, строфа. 6 клас: рефрен, акровірш (повторення), байка (повторення), гумор,  знято поняття віршові розміри, ямб, хорей.  7 клас: знято поняття «пафос». 8 клас – верлібр.  9 клас: притча (повторення, поглиблення), літопис (повторення), молитва.

Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (у межах 70 годин). Резервний час можна використовувати для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, перевірки вивчення творів напам’ять,  різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю

5–9 класи

Класи	5		6		7		8		9
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	2 – 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2
Уроки розвитку мовлення*	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5	4	5	4	5	4	5

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя-словесника визначається кількість і види контрольних робіт).

10-11 класи

Класи	10		11			10		11
Семестри	І	ІІ	І	ІІ		І	ІІ	І	ІІ
	Рівень стандарту, академічний					Профільний рівень
Контрольні роботи у формі: контрольного класного твору*; виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	3 1 2	3 1 2	3 1 2	3 1 2		4 1 3	4 1 3	4 1 3	4 1 3
Уроки розвитку мовлення**	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)		2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)	2 (у+п)
Уроки позакласного читання	1	1	1	1		2	2	2	2
Перевірка зошитів	4	5	4	5		4	5	4	5

*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів  і дасть їм  можливість виконати роботу протягом одного уроку.

**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Рекомендуємо оцінку за  письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

 Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати  наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог  орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема  оцінки).

 Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться. 

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів  з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом  «Напам’ять».

   Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:  журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», «Українська  література в загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».

Навчальні програми з української мови та літератури на 2017-2018 н.р.

http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html

 

Єдині вимоги до усного і писемного мовлення учнів та проведення письмових робіт і перевірки зошитів у 5 - 11 класах

І. Вимоги до мовлення учнів Будь-яке висловлювання учнів в усній і письмовій фор­мі (розгорнуту відповідь на певну тему, доповідь, опис фізичного або хімічного досліду, рецензію на відповідь то­вариша і т. ін.) слід оцінювати, враховуючи його зміст, логічну побудову і мовне оформлення. Учні повинні вміти: ·                     говорити або писати на задану тему; ·                     добирати найсуттєвіші факти і відомості для розкриття теми й основної ідеї висловлювання; ·                     викладати матеріал логічно й послідовно (встановлю­вати причинно-наслідкові зв'язки між фактами і явищами, робити необхідні узагальнення і висновки); ·                     правильно й точно користуватися мовними засобами для оформлення висловлювання; ·                     будувати висловлювання у певному стилі (розмовному, науковому, публіцистичному та ін.) залежно від мети та ситуації спілкування (на уроці, зборах, екскурсії, в поході і т. ін.); ·                     відповідати чітко, з додержанням логічних наголосів, пауз і правильної інтонації; ·                     оформляти будь-які письмові висловлювання акуратно ·                     додержанням орфографічних та пунктуаційних норм. Грамотно оформленим слід вважати висловлювання, в якому учень додержується ·                     правил вимови і наголосу; ·                     правил вживання слів відповідно до їх значення й особливостей використання в різних стилях мови; ·                     правил утворення і зміни слів, а також утворення словосполучень і речень відповідно до вимог граматики; ·                     правил орфографії і пунктуації. Мова учнів має бути виразною, що досягається, зокре­ма, багатством словника, різноманітністю граматичних форм і конструкцій. Будь-який текст, що звучить у класі (і цілі уривки, і окремі речення), повинен бути прочита­ний виразно. Для мовної культури учнів важливі й такі уміння, як слухання та розуміння мови вчителя і товариша, уважне вислуховування інших, уміння ставити запитання, брати участь в обговоренні проблем і т. д. II. Робота педагогічного колективу над здійсненням єдиних вимог до усного і писемного мовлення учнів Виховання мовної культури школярів може успішно здійснюватися тільки завдяки цілеспрямованим і кваліфікованим діям усього педагогічного колективу. З цією метою рекомендується: 1. Кожному вчителеві при підготовці до уроку старан­но продумувати хід викладу матеріалу, правильність і точ­ність усіх формулювань; грамотно і чітко оформляти всі види записів (на класній дошці, у шкільному журналі, в щоденниках учнів, у робочих планах і т. ін.). Не допускати в своєму мовленні неправильно побудова­них речень і зворотів, порушення норм вимови, недбалості у виборі слів і неточностей у формулюваннях визначень. 2. Учителям-предметникам: Більше уваги приділяти формуванню в учнів умінь ана­лізувати, порівнювати, зіставляти вивчений матеріал, аргу­ментувати відповідь, робити висновки й узагальнення. На уроках проводити змістовну роботу, спрямовану на повноцінне сприймання учнями навчального тексту і слова вчителя, які є не лише основними джерелами навчальної інформації, а й зразками правильно оформленого мовлен­ня. Під час цієї роботи доцільно пропонувати учням такі завдання, як: сформулювати тему і основну думку повідом­лення вчителя, скласти план. Ширше використовувати читання вголос як один з важливих прийомів формування культури усного мовлення учнів, як засіб емоційного і логічного осмислення тексту. Наполегливо вчити школярів працювати з книгою, ко­ристуватися різноманітною довідковою літературою з пред­мета, каталогом і картотекою, добирати літературу з від­повідної теми, правильно оформляти результати самостій­ної роботи, складати тези, конспекти, бібліографічні списки тощо. Систематично проводити роботу над збагаченням слов­никового запасу учнів, ознайомлювати їх з термінологією предмета, який вивчається. Під час пояснення такі слова вимовляти чітко, записувати на дошці і в зошитах, постійно перевіряти засвоєння їх значення і правильне вживання в мовленні. Використовувати таблиці з важкими для напи­сання і вимови словами, які стосуються даної навчальної дисципліни. Зміст таких таблиць поновлювати в міру не­обхідності. Стежити за грамотністю, культурою записів у зошитах. 3. Члени педагогічного колективу повинні: домагатися підвищення культури усного мовлення учнів, боротися з уживанням жаргонних, вульгарних, а також діалектних слів і висловів як на уроці, так і в позаурочний час; ширше використовувати різноманітні форми позакласної роботи (олімпіади, конкурси, факультативні і гурткові заняття, диспути, збори і т. п.) для удосконалення мовної культури учнів; ретельно перевіряти грамотність плакатів, стінних га­зет, оголошень, а також шкільної документації; плануючи загальношкільні заходи і роботу класного ке­рівника, передбачати бесіди з батьками про виконання єдиних вимог до мовлення учнів у школі і вдома. Про письмові роботи учнів загальноосвітніх шкіл Організація і контроль за всіма видами письмових ро­біт здійснюється на основі єдиних вимог до усного і писем­ного мовлення учнів. 1. Види письмових робіт учнів 1.1. Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів є навчальні роботи, до яких належать: § вправи з української, російської та іноземних мов, математики, фізики, хімії; § конспекти першоджерел, реферати з історії, суспільство­знавства, літератури у класах, плани і конспекти лекцій учителів з різних предметів на уроках у старших класах, плани статей та інших матеріалів; § твори і письмові завдання з української, російської мов і літератур; § складання аналітичних і узагальнюючих таблиць, схем і т. ін. (без копіювання готових таблиць і схем підруч­ників); § записи спостережень за природою, що здійснюються в процесі вивчення природознавства у класі, біології, гео­графії; § різні види робочих записів і зарисовок у ході і резуль­татах лабораторних (практичних) робіт з природознавства, біології, географії, математики, фізики, хімії, трудового навчання у класах (без копіювання в зошиті відповідних малюнків, схем з підручника). 1.2. З української, російської, іноземних мов, літератур, математики, фізики і хімії проводяться підсум­кові письмові контрольні роботи. Поточні контрольні роботи мають на меті перевірку засвоєння програмового ма­теріалу, який вивчається і перевіряється; їх зміст і частота визначаються вчителем з урахуванням специфіки пред­мета, ступеня складності матеріалу, що вивчається, а також особливостей учнів кожного класу. Для проведен­ня тематичних контрольних робіт учитель може відводити увесь урок або тільки частину його. Підсумкові контрольні роботи проводяться: в кінці навчальної чверті, півріччя; Час проведення підсумкових контрольних робіт з метою попередження перевантаження учнів визначається загальношкільним графіком, складеним керівниками шкіл у погодженні з учителями. В один ро6очий день, слід давати в класі тільки одну підсумкову контрольну роботу, а протягом тижня — не більше двох. При плану­ванні контрольних робіт у кожному класі необхідно перед­бачити рівномірний їх розподіл протягом усієї чверті, не допускаючи нагромадження письмових контрольних робіт до кінця чверті, півріччя. Не рекомендується проводити контрольні роботи в перший день чверті, в перший день після свята, в понеділок. 2. Кількість і призначення учнівських зошитів 2.1. Для виконання всіх видів навчальних робіт учні повинні мати таку кількість зошитів: з української, російської мов — по 3 зо­шити, у тому числі один зошит для робіт з розвитку зв'яз­ного мовлення (творчих робіт та переказів); з літератур — 1 зошит; з математики — у 4-5 класах — по 2 зошити, у 6-8 класах — по 3 зошити (2 з алгебри і 1 з геометрії), у 9-11 класах — 2 зошити, з них 1 з алгебри і початків аналізу і 1 — з геометрії; з іноземних мов — по 2 зошити у 5-9 класах і 1— у 10-11 класах, по 1-му зошиту-словнику для запису інозем­них слів у 5-10 класах; з фізики і хімії — 2 зошити, один — для виконання клас­них і домашніх навчальних робіт, розв'язування задач, дру­гий — для оформлення лабораторних, практичних, експе­риментальних робіт, робіт практикуму (він зберігається у кабінеті протягом року); з біології, географії, природознавства, історії, суспільствознавства, астрономії, факультативів, трудового навчання і ЗВ – по 1 зошиту; з образотворчого мистецтва – 1 зошит, альбом. з музики – 1 нотний зошит. 2.2 Для контрольних робіт з української, російської мов, літератур, математики, фізики, хімії виділяються спе­ціальні зошити, які протягом усього навчального року збе­рігаються в школі. У зошитах з української, ро­сійської мов і літератур записуються види робіт і рядком нижче — їх назва. Диктант Переказ Золота осінь Тарасові стежки Те саме стосується короткочасних робіт, які виконують­ся в зошитах для класних і домашніх робіт. 3. Порядок ведення зошитів учнями Усі записи в зошитах учні повинні проводити з дотри­манням таких вимог: 3.1 Писати акуратним, розбірливим почерком. 3.2 Однаково виконувати написи на обкладинці зошита: вказувати, для чого призначається зошит (для робіт з української мови, для контрольних робіт з української мови і літератури, для лабораторних робіт з фізики і т. п.), клас, номер і назву школи, місце знаходження школи, прізвище, ім'я учня. 3.3 Зошити учнів 4-11 класів рекомендується підпи­сувати за таким зразком: Зошит Зошит для робіт з української мови для контрольних робіт (математики) з української мови і літератури учня 4А класу учениці 6Б класу Будищенської загальноосвітньої Будищенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів школи І-ІІІ ступенів Іваненка Петра Петрусенко Оксани Зошити з іноземної мови підписуються мовою, що вив­чається, наприклад: English Deutsch Francais Espanol Galina Sedova Olga Karpowa Helene Popova Galina Popova Form 5-А Klasse 5-B Classe 5-D Grado 5-Е School 167 Schule 167 Ecole 167 Escuela 167 3.3 Залишати поля із зовнішнього боку. 3.4 При виконанні письмової роботи в 5-9 класах пот­рібно писати дату і назву місяця словами, наприклад, п'яте лютого, десяте травня, у 10-11 класах — цифрами на полях. У зошитах з іноземної мови записується словами назва дня тижня, число і місяць. Наприклад : Wendesday, the tenth of December; Donnerstag, den zehn-ten Dezember; Jeudi, le dix septembre; Primero de septiembre, jueves. 3.5. В окремому рядку вказати класна чи домашня робота, назву теми уроку, вид роботи (диктант, переказ, твір, вправа, задача тощо), назву зв'язного тексту. Наприклад: Десяте вересня. Класна робота. Вправа 126 (задача 202). 3.6. Дотримуватись абзаців. Між датою і заголовком, назвою виду роботи і заголов­ком, а також між заголовком і текстом у зошитах з україн­ської, російської і іноземної мов рядок не пропускати. У зо­шитах з математики у всіх цих випадках пропускати тільки 1 клітинку. Між заключним рядком тексту однієї письмової роботи і датою або заголовком (назвою виду) наступної роботи у зошитах з української, російської і іноземної мов пропустити 2 лінійки, а у зошитах з математики — 4 клітинки (для відокремлення однієї роботи від іншої і для виставлення оцінки за роботу). 3.7. Акуратно виконувати підкреслювання, креслення, умовні позначення олівцем або ручкою, в разі необхіднос­ті — із застосуванням лінійки або циркуля. 3.8. Виправляти помилки так: неправильно написану літеру або пунктуаційний знак закреслювати косою лінією; частину слова, речення — тонкою горизонтальною лінією; замість закресленого надписувати потрібні літери, слова, речення; не брати неправильні написання в дужки. 4. Порядок перевірки письмових робіт учителями 4.1. Зошити учнів, у яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються: з української, російської мов і математики у 5 класі після кожного уроку в усіх учнів; у 6-9 класах — після кож­ного уроку тільки в слабких учнів, у решти — не всі роботи, а лише найбільш значущі за своєю важливістю, але з таким розрахунком, щоб раз на тиждень зошити всіх учнів пере­вірялись (з геометрії у 6-8 класах один раз на два тижні); у 10-11 класах з математики — після кожного уроку у слабких учнів, а у решти перевіряються не всі роботи, а найбільш значущі за своєю важливістю, але з таким роз­рахунком, щоб 2 рази на місяць учителем перевірялись зо­шити всіх учнів; учителі не обмежуються лише власною перевіркою вико­нання учнівських робіт, але й використовують самоперевірку, взаємоперевірку, привчаючи таким чином школярів, критично ставитись до власних помилок і помилок своїх то­варишів; з іноземних мов у 5-6 класах — після кожного уроку; у 7-10 класах — після кожного уроку тільки у слабких уч­нів, а у сильних — не всі роботи, а лише найбільш значущі за своєю важливістю, але з таким розрахунком, щоб раз у два тижні перевірялись зошити учнів 6—8 класів і не рідше одного разу за навчальну чверть — зошити учнів 9-10 класів, а зошити-словники — не рідше одного разу на місяць; з літератури у 5-9 класах — не рідше 2-х разів на мі­сяць; у 10-11 класах — не рідше одного разу на місяць; з історії, суспільствознавства, географії, біології, фізики, хімії, трудового на­вчання і початкової військової підготовки, астрономії — вибірково, однак кожний зошит повинен перевіря­тись не рідше 1-2 рази за навчальну чверть. 4.2 Перекази і твори з української, російської мов і лі­тератур, а також усі види контрольних робіт з предметів перевіряються у всіх учнів. 4.3 Перевірка контрольних робіт учителями здійснює­ться в такі строки: контрольні диктанти і контрольні роботи з математики у 5-9 класах перевіряються і повертаються учням до наступного уроку; перекази і твори у 5-9 класах перевіряються і повер­таються учням не пізніше як через тиждень; твори у 10-11 класах перевіряються не більше 10 днів; контрольні роботи з математики у 10-11 класах, фізики, хімії і іноземної мови у 5-11 класах перевіряються, як правило, до наступного уроку, а при значній кількості робіт (більше 70) — через один-два уроки. 4.4. У роботах, які перевіряються, вчитель робить поміт­ки і виправляє допущені помилки, керуючись таким прин­ципом: при перевірці зошитів та контрольних робіт учнів 5-11 класів з української, російської мов помилки на ви­вчені правила вчитель тільки підкреслює і відмічає на_по­лях, а виправляє їх сам учень, помилки на правила, які не вивчались, виправляє учитель; на полях зошита вчитель по­значає орфографічні (І), пунктуаційні (V) помилки; при перевірці переказів і творів у 5-11 класах (як контрольних, так і навчальних) позначаються (а в необхідних випадках і виправляються) не тільки орфографічні і пунктуаційні, але і мовні помилки та недоліки у змісті; недоліки щодо змісту та мовні помилки підкреслюються хвилястою лінією, орфографічні та пунктуаційні помилки — прямою; на полях зошита вчитель позначає недоліки у зміс­ті знаком 3, мовні помилки — знаком М; для конкретнішого виділення недоліків у змісті можна використовувати додат­кові позначення: фактичні помилки— знаком Ф, логічні — знаком Л; підкреслення і виправлення помилок проводиться вчите­лем тільки червоною пастою (червоним чорнилом, червоним олівцем); перевіривши диктант, переказ або твір, учитель підрахо­вує і записує кількість помилок, у диктантах через дріб вка­зується кількість орфографічних (чисельник) і пунктуацій­них (знаменник) помилок. У переказах і творах вказується кількість мовних, орфографічних і пунктуаційних помилок; після підрахунку помилок у встановленому порядку ви­ставляється оцінка роботи (диктант: 1/0 —«5», твір і пе­реказ: 0 — «5»; 0—1—0—«5»; у творі на літературну тему оцінка за зміст вважається оцінкою за літературу); з іноземної мови у 5-11 класах помилку, допущену уч­нем, виправляє вчитель. За ведення зошитів з української, російської мов і літератури оцінка виставляється в класний журнал кожного мі­сяця. 4.5. Усі контрольні роботи обов'язково оцінюються вчи­телем із занесенням оцінок до класного журналу. Самостійні навчальні письмові роботи також оцінюються. Оцінки в журнал за ці роботи можуть бути виставлені на розсуд учителя. З іноземних мов у 5-6 класах оцінюються всі робота, в журнал виставляються оцінки за найбільш значущі. У 7-11 класах оцінюються всі роботи, що перевіряються, в тому числі і роботи в зошитах-словниках, у журналах виставля­ються оцінки за найбільш значущі. З решти предметів усі роботи, що перевіряються, на роз­суд учителя оцінюються, оцінки можуть бути виставлені у журнал. Допущені мовні, орфографічні і пунктуаційні помилки слід ураховувати при виставленні оцінок з будь-якого пред­мета. При оцінці письмових робіт учнів учителі керуються від­повідними нормами оцінки знань, умінь і навичок школярів. 4.6. Після перевірки письмових робіт учням дається завдання виправити помилки або виконати вправи, які попе­реджають повторення аналогічних помилок. Робота над попередженням помилок здійснюється у тих же зошитах, у яких виконувались відповідні письмові ро­боти.